вторник, 5 января 2010 г.
Джерела забруднення водойм
Вода – найбільш поширена неорганічна сполука, “найбільш важливий мінерал” на Землі. Водні ресурси поруч з атмосферними та космічними ресурсами належать до невичерпних природних ресурсів. Вони невичерпні як фізичне тіло. Проте такі ресурси як вода та повітря суттєво піддаються значним змінам в процесі техногенезу, а при значному забрудненні можливе вичерпання цих ресурсів.
20-е століття характеризується інтенсивним розвитком промисловості, транспорту, енергетики, індустріалізацією сільського господарства. Все це призвело до того, що антропогенний вплив на навколишнє середовище прийняв глобальний характер. Зараз в нашій країні спостерігаються значні труднощі з забезпеченням природними ресурсами, зокрема прісною водою, внаслідок якісного та кількісного виснаження природних водоймищ, що пов’язано з забрудненням та нераціональним використанням води. Забруднення води здебільшого відбувається внаслідок скиду до неї промислових, побутових та сільськогосподарських відходів. В деяких водоймищах забруднення води настільки велике, що відбулася повна їх деградація як джерел водопостачання.
Через порушення екологічної рівноваги спостерігається загроза значного погіршення становища водоймищ. Тому перед людством стоїть важлива задача – охорона гідросфери та збереження рівноваги в цілому в біосфері.
Стан нашого навколишнього середовища, і, насамперед, води, в остаточному підсумку визначає основу основ нації - збереження генофонду. Розвиток нації може значно відхилитись від законів природного розвитку, наблизитись до якогось технізованого.
Ми знаємо про воду чимало, бо вивчали її властивості у курсах фізики і хімії. Поглянемо на воду з екологічного погляду, аналізуючи і гідросферу і саму речовину. Рухливістю вода поступається лише повітрю, але розрив між ними все ж таки великий. Оскільки у вигляді пари вона опанувала лише найнижчі кілька кілометрів атмосфери, а в 1 м3 повітря її вміст не перевищує 40–60 г, то майже вся вода лишається у рідкому стані і має чималу щільність. Наслідком є розташування води у западинах і під Землею, повна або часткова відсутність на більшій частині поверхні суходолу. Ще суттєвіше те, що один водний басейн може дуже відрізнятися від сусіднього за складом домішок, вміст яких часто робить воду непридатною для пиття чи життя у ній.
20-е століття характеризується інтенсивним розвитком промисловості, транспорту, енергетики, індустріалізацією сільського господарства. Все це призвело до того, що антропогенний вплив на навколишнє середовище прийняв глобальний характер. Зараз в нашій країні спостерігаються значні труднощі з забезпеченням природними ресурсами, зокрема прісною водою, внаслідок якісного та кількісного виснаження природних водоймищ, що пов’язано з забрудненням та нераціональним використанням води. Забруднення води здебільшого відбувається внаслідок скиду до неї промислових, побутових та сільськогосподарських відходів. В деяких водоймищах забруднення води настільки велике, що відбулася повна їх деградація як джерел водопостачання.
Через порушення екологічної рівноваги спостерігається загроза значного погіршення становища водоймищ. Тому перед людством стоїть важлива задача – охорона гідросфери та збереження рівноваги в цілому в біосфері.
Стан нашого навколишнього середовища, і, насамперед, води, в остаточному підсумку визначає основу основ нації - збереження генофонду. Розвиток нації може значно відхилитись від законів природного розвитку, наблизитись до якогось технізованого.
Ми знаємо про воду чимало, бо вивчали її властивості у курсах фізики і хімії. Поглянемо на воду з екологічного погляду, аналізуючи і гідросферу і саму речовину. Рухливістю вода поступається лише повітрю, але розрив між ними все ж таки великий. Оскільки у вигляді пари вона опанувала лише найнижчі кілька кілометрів атмосфери, а в 1 м3 повітря її вміст не перевищує 40–60 г, то майже вся вода лишається у рідкому стані і має чималу щільність. Наслідком є розташування води у западинах і під Землею, повна або часткова відсутність на більшій частині поверхні суходолу. Ще суттєвіше те, що один водний басейн може дуже відрізнятися від сусіднього за складом домішок, вміст яких часто робить воду непридатною для пиття чи життя у ній.
Забруднення водоймищ
Стічні води промислових підприємств забруднюють прісні водойми. Це ж стосується і населених пунктів, які теж забруднюють воду. У результаті цього забруднення повністю змінюються фізичні властивості води (підвищується температура, зменшується прозорість, з'являються забарвлення, присмаки, запахи). Виникають плаваючі речовини, що знаходяться на поверхні води; на дні осідає осад. Склад води повністю змінюється: збільшується вміст органічних і неорганічних речовин, з'являються токсичні речовини, зменшується вміст кисню, змінюється активна реакція" середовища й ін. Також відбуваються зміни в якісному й кількісному бактеріальному складі, виникають хвороботворні бактерії Така вода непридатна для пиття. Вона навіть не годиться для технічних потреб, звичайно ж, рибогосподарських цілей. Загальні умови скидання стічних вод будь-якої категорії в поверхневі водойми обумовлюються їхньою народногосподарською значимістю й характером водокористування. Після скидання стічних вод можливим є незначне погіршення якості води у водоймах, але це не повинно помітно позначатися на можливості подальшого використання водойми як джерела водопостачання, для культурних спортивних заходів, рибогосподарських цілей.
За виконанням умов скидання виробничих стічних вод у водойми зобов'язані стежити санітарно-епідеміологічні станції і басейнові управління.
Існують нормативи якості води у водоймах. Відомо два види водокористування. До першого належать ділянки водойм, що використовуються як джерело для централізованого або нецентралізованого господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості. До другого виду відносять ділянки водойм, які використовуються для купання, спорту і відпочинку населення, а також ті водойми, що розташовані в межах населених пунктів.
Тільки органи державного санітарного нагляду мають право зараховувати водойми до різних видів водокористування з огляду на перспективи їх використання.
Нормативи якості води поширюються на створи, розташовані на проточних водоймах на 1 км вище від найближчого за течією пункту водокористування. Непроточні водойми мають такі створи на 1 км в обидва боки від пункту водокористування.
За виконанням умов скидання виробничих стічних вод у водойми зобов'язані стежити санітарно-епідеміологічні станції і басейнові управління.
Існують нормативи якості води у водоймах. Відомо два види водокористування. До першого належать ділянки водойм, що використовуються як джерело для централізованого або нецентралізованого господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості. До другого виду відносять ділянки водойм, які використовуються для купання, спорту і відпочинку населення, а також ті водойми, що розташовані в межах населених пунктів.
Тільки органи державного санітарного нагляду мають право зараховувати водойми до різних видів водокористування з огляду на перспективи їх використання.
Нормативи якості води поширюються на створи, розташовані на проточних водоймах на 1 км вище від найближчого за течією пункту водокористування. Непроточні водойми мають такі створи на 1 км в обидва боки від пункту водокористування.
Забруднення водойм
Проблеми питної води. Вода становить майже 70% маси нашого організму. Втрата її організмом дуже небезпечна. Без води різко погіршується обмін речовин, що загрожує всім життєвим процесам. Без їжі людина може прожити понад місяць, без води вона гине через кілька днів.
Відомий факт, описаний французьким письменником Антуаном де Сент-Екзюпері в повісті «Планета людей», герой якої, зазнавши катастрофи при перельоті над пустелею, переживши передсмертну агонію від зневоднення організму і відчувши радість спасіння, вигукнув: «Вода! В тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуєшся, не знаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти потрібна для життя: ти саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями, з тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже розпрощалися... Ти найбільше багатство на світі...»
В Україні, за старим народним звичаєм, нареченим на весіллі, бажають: «Будьте здорові, як вода!» Можна навести безліч висловлювань мудрих людей, видатних учених, поетів, які підкреслюють значення води для життя.
Нині людство стурбоване нестачею води. У багатьох може виникнути питання: «Хіба мало води на Землі? На глобусі майже три чверті його поверхні зафарбовано в синій колір». Все так, але це здебільшого солоні води океанів і морів, що становлять 97,75% усіх водних запасів планети. Для мешканців суходолу, об'єктів енергетики, індустріального та сільськогосподарського виробництва потрібна не солона морська, а прісна питна вода. А чи багато її?
Здавалося б, що решта 2,25% водних ресурсів планети - це також вагома цифра: 48 млн. км3. Але половину цих ресурсів становлять льодові масиви Антарктиди, Арктики, Гренландії, високих гір на різних континентах. 23,4 млн. км3 - це підземні води, приховані від нас. А запаси доступної прісної води обчислюють вже не мільйонами, а тисячами кубічних метрів. Найбільша кількість поверхневої прісної води міститься в озерах - 176 400 км3. У руслах річок водночас протікає 2120 км3 води, 10 300 км3 прісної води міститься в болотах, 13 тис. км3 її несуть у собі хмари.
У найзаселеніших і найосвоєніших у господарському відношенні районах води явно недостатньо, особливо якщо врахувати, як багато споживають її атомні та теплові електростанції, заводи й фабрики, зрошувальні системи, тваринницькі комплекси, міста-гіганти.
Ще не так давно, менше ста років тому, вода більшості річок була придатною для пиття. Тепер з рівнинних річок та їхніх приток небезпечно не лише пити, але й купатися в них. Із чим це пов'язано?
Насамперед, із потраплянням до водних артерій шкідливих викидів промислових підприємств, комунальних господарств тощо.
Відомий факт, описаний французьким письменником Антуаном де Сент-Екзюпері в повісті «Планета людей», герой якої, зазнавши катастрофи при перельоті над пустелею, переживши передсмертну агонію від зневоднення організму і відчувши радість спасіння, вигукнув: «Вода! В тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуєшся, не знаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти потрібна для життя: ти саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями, з тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже розпрощалися... Ти найбільше багатство на світі...»
В Україні, за старим народним звичаєм, нареченим на весіллі, бажають: «Будьте здорові, як вода!» Можна навести безліч висловлювань мудрих людей, видатних учених, поетів, які підкреслюють значення води для життя.
Нині людство стурбоване нестачею води. У багатьох може виникнути питання: «Хіба мало води на Землі? На глобусі майже три чверті його поверхні зафарбовано в синій колір». Все так, але це здебільшого солоні води океанів і морів, що становлять 97,75% усіх водних запасів планети. Для мешканців суходолу, об'єктів енергетики, індустріального та сільськогосподарського виробництва потрібна не солона морська, а прісна питна вода. А чи багато її?
Здавалося б, що решта 2,25% водних ресурсів планети - це також вагома цифра: 48 млн. км3. Але половину цих ресурсів становлять льодові масиви Антарктиди, Арктики, Гренландії, високих гір на різних континентах. 23,4 млн. км3 - це підземні води, приховані від нас. А запаси доступної прісної води обчислюють вже не мільйонами, а тисячами кубічних метрів. Найбільша кількість поверхневої прісної води міститься в озерах - 176 400 км3. У руслах річок водночас протікає 2120 км3 води, 10 300 км3 прісної води міститься в болотах, 13 тис. км3 її несуть у собі хмари.
У найзаселеніших і найосвоєніших у господарському відношенні районах води явно недостатньо, особливо якщо врахувати, як багато споживають її атомні та теплові електростанції, заводи й фабрики, зрошувальні системи, тваринницькі комплекси, міста-гіганти.
Ще не так давно, менше ста років тому, вода більшості річок була придатною для пиття. Тепер з рівнинних річок та їхніх приток небезпечно не лише пити, але й купатися в них. Із чим це пов'язано?
Насамперед, із потраплянням до водних артерій шкідливих викидів промислових підприємств, комунальних господарств тощо.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)